четвер, 1 вересня 2016 р.



***

Сучасні тексти про good life більшою мірою мовлять про оптимальне існування та перелицьовування, а не про розвиток. Ідея розвитку опиняється за дужками ситуацій нищівної цікавості чи дражливої турботи. Про пересічне кар’єрне зростання, «духовний розвиток» чи «саморозвиток по вихідним», що зростають з тіньової перспективи слабкого натуралізму, не йдеться, бо все перелічене – не що інше як спорадичний, фрагментований розвій, з обіцяною, примарною «можливістю стати кимось іншим», але – недовго (бо завжди на тебе чигає спокуса перелицювати себе, влити свою самість в інші форми). Субститути покути і Спасіння. 

Немає коментарів: